Інформаційний звіт про пошукові дослідження у м.Хирів
Старосамбірського р-ну Львівської області

     Згідно дозволу Хирівської міської ради 25-27 липня 2007 року пошукова група громадської організації «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» здійснювала розвідкові дослідження на території колишнього концтабору для військовополонених червоноармійців у місті Хирові Старосамбірського району Львівської області.

     За існуючою інформацією, територія збудованої у 1906 році на південній околиці міста Хирова єзуїтської школи-конвікту (приблизно 600 гектарів), періодично використовувалась для військових потреб. Зокрема, впродовж 1914-1915 років тут було розташовано госпіталь для поранених вояків, де одночасно перебувало біля 4 000 солдатів. З вересня 1939 року і до червня 1941 року в приміщеннях хирівського єзуїтського конвікту базувалася військова частина РСЧА. Приміщення велике, розташоване в стратегічно вигідному місці на підвищенні над містом.

     У роки Другої світової (1942-1943 рр.) в будівлях розташувався табір для радянських військовополонених, а з другої половини 1943 року – німецький військовий госпіталь. З серпня 1944 року на цій території розміщувалися військові частини МО СРСР. Останній господар – 80-тий окремий аеромобільний полк Збройних Сил України дислокувався тут із 1979 по 2003 роки.

     За свідченнями старожилів під час німецької окупації у таборі для військовополонених гітлерівцями було знищено близько 10 тисяч радянських солдатів та офіцерів. Очевидці розповідали, що екзекуції виконувалися шляхом розстрілу. Поховання тіл загиблих здійснювалося у шести великих траншеях на північному пологому схилі пагорба на ділянці близько 300 кв.м. У ями також скидали також померлих від непосильних умов перебування у концтаборі. Умовна середина ділянки де здійснювалися захоронення – пам’ятний хрест встановлений у 2005 році.

     Місцева жителька, яка переїхала до Хирова наприкінці 70-х років ХХ сторіччя і працювала службовцем у військовій десантній частини розповіла, що на місці цих поховань командування десантного полку планувало звести капітальну будівлю медико-санітарної роти. Будівництво розпочалося у 1980 році. Однак після того, як військові наштовхнулися на численні людські кістяки, командир військової частини наказав котлован засипати, навезти додатковий шар ґрунту і засадити ділянку деревами. Повторні земляні роботи на цій території проводилися декількома роками пізніше. Під час прокладки газової труби було викопано траншею, в якій так само було знайдено людські скелети. У 2005 році на цьому місці активістами громадської організації «Козацький кіш ім. Б. Хмельницького» було встановлено пам’ятний хрест.

      Пошуковою групою громадської організації «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» було закладено чотири шурфи глибиною орієнтовно 2,5-3 метри. Верхній пласт ґрунту до глибини приблизно 0,5 м складався з будівельного (цегла, щебінь, фрагменти бетону) і побутового сміття. Нижче залягав шар суглинку світло-жовтого кольору. На відмітці приблизно 2 м знаходився прошарок щільної в’язкої глини голубого кольору з добрими консервуючими властивостями.

     Людські останки вдалося простежити на глибині 2,5 м. Результати досліджень дозволяють стверджувати, що тіла загиблих скидалися в ями у хаотичному положенні, перекриваючи один одного. Поховання багатошарові. Товщина прошарку з людськими остеологічними залишками в місцях розкопок складала 0,3-0,6 м. Поверхня деяких кісток обпалена, що дозволяє припустити факт термічної обробки тіл, зокрема тих які знаходилися зверху (були облиті бензином і підпалені). Останки, що були під ними, завдяки консервуючим властивостям ґрунту збереглися досить добре. В багатьох випадках на останках зберігся одяг, взуття тощо.

     Поруч із скелетами виявлено супровідний матеріал. Зокрема: рештки одягу, шкіряних ременів, алюмінієва миска, олівець, клаптик паперу (газети ?) із текстом надрукованим слов’янськими літерами, чорнильна ручка, а також радянська монета номіналом 3 копійки 1940 року карбування. На одному з останків збереглися рештки шкіряних чобіт. Рівень залягання людських остеологічних залишків у всіх шурфах приблизно однаковий – 2,5-3 метри.

     Виходячи з положень «Тимчасового порядку здійснення на території України пошуку, ексгумації та перепоховання останків осіб, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій, і впорядкування місць їх поховання» ексгумація останків не проводилася. Після складення «Акту про встановлення місця поховання…» ями від шурфів були засипані, а територія розкопок впорядкована.

      Таким чином, в результаті розвідкових досліджень, проведених пошуковою група громадської організації «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять», було підтверджено факт знаходження на території колишнього військового містечка у м. Хирів поховань червоноармійців, які загинули в німецькому концтаборі для військовополонених. Виходячи з бажань місцевої громади на цій території планується спорудження монументу в пам’ять жертв фашистської окупації.

Володимир Скоростецький

10.08.2007